ВІЙНА ОЧИМА СОБАКИ: ПРЕЗЕНТАЦІЯ АНТИВОЄННОГО РОМАНУ «ЦУЦИК»
12 листопада викладач кафедри українознавства Юфименко В.Г. зі студентами 7 групи І курсу стоматологічного факультету побували на презентації книги «Цуцик» полтавського письменника, фотохудожника, громадського діяча, учасника збройного конфлікту на Донбасі Віталія Запеки, яка відбулася в центральній читальній залі бібліотеки УМСА. Під час презентації вони мали змогу не тільки познайомитися з автором, а й дізнатися історію створення антивоєнного роману, його глибинний підтекст, сюжет і неймовірну щирість оповіді.
Саме війна на Сході України, на якій автор книги провів цілих 3 роки, спонукала його стати письменником. За словами Віталія Запеки, роман готувався до виходу у світ 9 місяців. Усі історії і ситуації, описані в книзі, відбувалися з реальними людьми, а прототипом головного героя став домашній песик Тоша.
Роман «Цуцик» – це розповідь про війну, про людей, людяність, радість життя і біль втрат очима цуценяти, яке з’явилося на світ під час війни. Твір не тільки до болю зворушливий, а й правдиво описує життя військових на позиції, поведінку, думки, долі багатьох людей. Жорстока війна відображена через відчуття і сприйняття песика світлих людей, які трапляються йому на шляху, друзів, яких він самовіддано захищає, та чужинців, які приносять горе.
Основний месидж «Цуцика»: люди мають бути людьми. Кожен, хто його прочитає, буде глибоко вражений, полюбить головного героя, як і всі, хто вже прочитав книгу.
Особливу увагу Віталій Запека звернув на емоційність книги. Автор зазначив, що під час написання заздалегідь планував, на якому етапі читачі сміятимуться, а на якому тривожитимуться, але головне – не хотів, щоб його читачі плакали.
Присутні захопливо слухали презентацію й охоче ділилися власними враженнями від прочитаного. Адже справді, хвиля неймовірно щемливих відчуттів накриває протягом читання твору від першої і до останньої сторінки. Читаєш – і переживаєш за цуценя, що втрачає спочатку маму, а потім людську сім’ю, співчуваєш, із кумедних моментів, смієшся, а моментами все ж не стримуєш сльози, бо є і трагічні сторінки.
Роман, що бентежить, зворушує і розчулює, викликав неабиякий інтерес, присутні задавали питання і дякували автору за таку незвичайну, чесну й цікаву книгу.