Науковою мовою – про мову медицини
На кафедрі українознавства та гуманітарної підготовки підбили підсумки дослідження науково-педагогічними працівниками кафедри інституційного медичного дискурсу в трьох напрямах – лінгвістичному, лінгводидактичному і соціокультурному. Результати досліджень презентовані науковими та науково-методичними статтями у фахових і зарубіжних журналах, виступами на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях міжнародного та всеукраїнського рівнів з публікацією у збірках матеріалів конференцій.
Лінгвістичне студіювання медичного дискурсу було спрямоване на недостатньо опрацьовані в сучасній лінгвістичній літературі особливості українського наукового стоматологічного тексту в ортологічному (ортологія – розділ мовознавства, який вивчає культуру мови, норми мови, відхилення від цих норм, мовні неправильності, доцільність використання варіантних мовних засобів) аспекті (лексичний, граматичний і функціональний плани). Увагу акцентовано на доцільності процесів ревіталізації української медичної термінології (Лещенко Т.О., Бондар Н.В., Жовнір М. М.). Предметом аналізу були російсько-французькі відповідники в медичній лексиці (Козуб Г.М., студ. Гужели Отман). Опис вербалізації аксіологічної картини світу сучасного лікаря презентований у Web of Science (Лещенко Т.О., Жовнір М.М.). Продовжено студіювання жанрових різновидів аналізованого інституційного простору – похвали (Тукова Т. В.) і гендерних вимірів медичного блогового спілкування (Левченко К.І.). Психолого-лінгвістичні параметри стратегій спілкування лікаря з пацієнтом висвітлені в працях, присвячених звертанню (Тукова Т.В., студ. Ель Ансарі Абделалі), схваленню (Левченко К.І., студ. Аіт Талеб Осман) та евфемізації медичного мовлення (Дегтярьова К.В., студ. Любжауи Умайма) як проявам лінгвотерапії. Досліджено трансформації аксіологічних і медико-деонтологічних параметрів образу лікаря в українській лінгвокультурі. З’ясовано й детально проаналізовано стрижневі смислові домінанти в осмисленні образу лікаря українськими митцями ХIХ-ХХI ст. (М. Левицький, І. Франко), визначено елементи різних типів комунікацій у інтеракції “лікар–пацієнт” у їхніх творах (Юфименко В.Г., студ. Звягін М., Курило В.).
Лінгводидактичний напрям потребував особливої уваги з огляду на мало розроблену методику викладання української мови як іноземної в медичних ЗВО. Науково-методичним здобутком кафедри стала надрукована 2 частина навчального посібника з грифом вченої ради Української медичної стоматологічної академії «Читаємо українською» для англомовних студентів І–II курсів (Лещенко Т. О., Шевченко О. М., Козуб Г. М.). Отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права на навчальний посібник «Профессиональное общение: врач – пациент» для іноземних студентів (Дегтярьова К.В., Владимирова В.І.). Осмислювався вплив зміни сучасного освітнього простору на викладання мовних дисциплін у медичних навчальних закладах – від знаннєвої до комунікативної парадигми (Тукова Т.В., Лещенко Т.О., Козуб Г.М., Юфименко В.Г.). Подоланню методичної цілини у викладанні української мови як іноземної можуть слугувати праці, присвячені формуванню мовної свідомості студента-інофона в процесі роботи над усним мовленням (Козуб Г. М., Тукова Т.В., Лещенко Т.О.). Викладено концепцію посібника з української мови як іноземної крізь призму тенденції до візуалізації (Дегтярьова К. В.), осмислено важливість урахування соціокультурного аспекту при укладанні навчальних посібників для іноземних студентів (Лещенко Т.О., Шевченко О.М.). Триває пошук новітніх технологій у системі засобів навчання мови як іноземної на прикладі сучасних інформаційних технологій інтерактивного навчання (Дегтярьова К.В., Шевченко О.М.). Розглянуто шляхи опанування різновидів дієслів-омографів у процесі формуванні комунікативної свідомості студента-медика (Тукова Т.В., Козуб Г.М., Мартиросян Л.І.). Одним із ефективних шляхів опт имізації мовної підготовки іноземних студентів-медиків визнано лінгвістичний гумор (Глобина Л. В.).
Соціокультурне спрямування фахової підготовки іноземців у медичних ЗВО визнано важливою складовою їхньої професійної підготовки. З’ясовано шляхи формування соціокультурної компетенції майбутніх лікарів, прослідковано шляхи інтеграції компонентів культури в процес навчання іноземних студентів української мови (Лещенко Т.О., Шевченко О.М., Владимирова В.І., Юфименко В.Г.). Пролонговано осмислення педагогічних умов формування гуманітарної підготовки студентів-іноземців у медичній сфері. Наголошувалося на тому, що розгляд широкого спектра мовних явищ з урахуванням ціннісного культуропростору студентів сприяє пізнанню іноземними студентами українського національного менталітету (Лещенко Т.О., Бондар Н.В., Жовнір М. М.). Студіювалася системна інтеграція мотиваційного, змістового і процесуального складників готовності студента-медика до дотримання моральних норм поведінки в професійній діяльності. Обґрунтовувалася важливість моральних основ професіоналізму медичного працівника (Асламова М.В.). Визначена роль іміджології в професійному становленні висококваліфікованого фахівця (Мартиросян Л.І.).
Робота над ініціативною науковою темою триває.