Це питання було порушено напередодні Дня української писемності та мови під час бесіди-презентації зі здобувачами освіти першого курсу стоматологічного факультету бібліотекою ПДМУ й кафедрою українознавства та гуманітарної підготовки.
Дивно, що вороги України розуміли значення української мови й боялися її, а ми, українці, так легковажимо й досі не бачимо різниці, якою мовою спілкуватися – акцентувалося у зверненні до присутніх завідувачкою кафедри Тетяною Лещенко.
Дійсно, української мови боялися, її гнобили всі, хто тимчасово завойовував наші землі. За свою історію наша мова пережила поза сотню актів лінгвоциду. Нині – XXI століття, а в нас знову війна! І ми знову віддаємо життя за мову, за свою націю. Сьогодні варто розмовляти українською, бодай заради тих, хто за неї поліг у наш із вами час!
Читаймо, пишімо, спілкуймося нашою, співучою та соловʼїною – українською! Бо ж відомо: нема мови – нема народу.