30 червня 2025 року ukrmova@pdmu.edu.ua (05322) 2-69-41

ЧАРІВНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА
  2 КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ

         На кафедрі українознавства та гуманітарної підготовки у співпраці з бібліотекою ПДМУ відбулася лекція-презентація українських дитячих книжок за участі працівниці бібліотеки Тетяни Резутіної. На  виставці було презентовано старовинні й сучасні дитячі книжки з власних сімейних колекцій викладачів кафедри. Завідувачка кафедри українознавства та гуманітарної підготовки  Тетяна Лещенко подарувала бібліотечному фонду університету знамениту книгу  Всеволода Нестайка  «Тореадори з Васюківки». Звертаючись до майбутніх лікарів, порадила привчати майбутніх дітей до читання,  бо українська дитяча книжечка  спрямована на формування й розвиток гармонійної особистості, виховання в молодої генерації українців доброти, щирості, взаємодопомоги, людяності, любові до рідної землі, національної самосвідомості.
          Книга! Вона поруч від самого народження. Перші казки, оповідання й вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка, дідусь і бабуся. 2 квітня – Міжнародний день дитячої книги. Любов до читання починається саме з неї – маленької яскравої казкової дитячої книжечки. Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий і незнайомий світ, знайомить із невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен. 
        Першими дитячими творами були перекази, розповіді, оповідання, пісні, що передавалися в усній формі. Вони були покликані розважати й навчати малечу. Та перші вагомі кроки зі створення дитячої літератури з’явилися тільки у 18 столітті після того, як заговорили про інститут дитинства. До цього діти ставилися на однаковий рівень із дорослими, тому окремої спеціалізованої літератури для них не випускали.
     Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою "Руська граматика, або Буквар". Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання ввійшли абетка, зразки і вправи для читання. У ті часи здебільшого випускали навчальні дитячі книги. А вже у 18 столітті починають виходити книги для читання.
      Відомими дитячими письменниками тих часів були Іван Максимович, Ігнатій Максимович, Іван Пашковський, Григорій Сковорода та ін. У своїх оповіданнях для молоді Іван Максимович торкається морально-етичних тем, а от його брат Ігнатій захоплюється написанням од. Юнаки й дівчата захоплювалися поезією Івана Пашковського, який любив пожартувати і часто писав про перші юнацькі почуття й захоплення. Уперше просвітницькі ідеї в дитячій літературі з’явилися завдяки Григорію Сковороді, його відомим дитячим творам: "Ой пташино-жовтобоко", "Гей, поля, поля зелені", різноманітним байкам, епіграмам тощо.
       Вагомий внесок  у розвиток дитячої української книги зробив Іван Франко. Під кінець 18-го – на початку 19-го століття виходять казки й оповідання для маленьких читачів. Автор не просто пише казки, а намагається скерувати дитячу уяву від казкових героїв і подій до реалій справжнього життя. Франкові оповідання розповідають про життя простих сільських дітей – "Малий Мирон", "Грицева шкільна наука", "Під оборогом", "Олівець" та багато інших. Діти із захопленням зачитувалися казкою "Лис Микита".
       Нещодавно стало відомо, що в  Україні можуть запровадити Всеукраїнський день дитячої книги. Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) підтримало ініціативу українських письменників і видавців щодо відзначення Дня дитячої книги 30 січня й після схвалення Президентом розробить проєкт указу «Про заснування Дня дитячої книги в Україні». Саме тоді народився славетний український письменник, класик сучасної дитячої літератури – Всеволод Зіновійович Нестайко. Ідея щодо запровадження Дня дитячої книги наразі дуже слушна, з огляду на ту проблематику, з якою ми стикнулися під час війни. Скільки дітей загинуло, скільки дітей, на жаль, примусово вивезли… А ті, хто змушені були виїхати в безпечніші міста, очевидно потребують уваги і забезпечення дитячими книгами.